Ця країна вирізняється достатньо великою кількістю різних сортувальних станцій та громадських майданчиків, де розташовані контейнери для сортування. 

Більшу частину відходів у Швейцарії спалюють на сміттєспалювальних заводах, які генерують електроенергію для регіону. Вартість спалювання побутових відходів, які не можна здати на переробку, обраховується вартістю спеціального пакета, який можна придбати в супермаркеті на 35/60л. Вартість блоку з 10 пакетів на 35 л складає від 10 до 30 швейцарських франків. Вартість вивозу сміття зазвичай включена в комунальні послуги, а для орендаря — у вартість оренди.

В різних регіонах Німеччини сортування відрізняється і кількістю контейнерів і правилами. Десь на прибудинковій території стоять жовті контейнери для пластику, тетрапаку, металу, а в іншому регіоні пластик збирають у жовті спеціальні пакети. Якщо в контейнері або в пакеті трапляються помилки, то їх не вивозять і залишають наліпку з попередженням.

Також бувають сині контейнери для паперу, зелені для скла, коричневі для органіки та чорні для залишкового сміття.

40-60% сміттєвих баків містять помилки, багато з людей не заморочуються із сортуванням і замість того, щоб детально розібратися в маркуванні — кидають все незрозуміле в чорний бак на спалювання, навіть, якщо це можна переробити.

Як сортують в інших країнах? Чи потрібно там мити відходи? Що по спалюванню? Ми вже давно вивчаємо досвіди різних країн і сьогодні хочемо відповісти на ці та інші питання. А почнемо з Японії.

Чому саме Японія?

Досліджуючи сортування в різних країнах, ми виявили, що культура та правила сортування в Японії, особливо у містечку Камікацу на о. Сікоку, дуже нагадують цілі, які ставить перед собою УБС та наші правила сортування на станції.