Сортування в Німеччині

В різних регіонах Німеччини сортування відрізняється і кількістю контейнерів і правилами. Десь на прибудинковій території стоять жовті контейнери для пластику, тетрапаку, металу, а в іншому регіоні пластик збирають у жовті спеціальні пакети. Якщо в контейнері або в пакеті трапляються помилки, то їх не вивозять і залишають наліпку з попередженням.

Також бувають сині контейнери для паперу, зелені для скла, коричневі для органіки та чорні для залишкового сміття.

40-60% сміттєвих баків містять помилки, багато з людей не заморочуються із сортуванням і замість того, щоб детально розібратися в маркуванні — кидають все незрозуміле в чорний бак на спалювання, навіть, якщо це можна переробити.

У великих містах в супермаркетах можна зустріти невеличкі куточки для сортування, такі собі шафки, де можна здати деякі пластикові пляшки, батарейки, лампочки, іноді ліки.

Також окремі PET-пляшки можна обміняти у фандоматі на чек, яким потім можна розрахуватися за товар з цього супермаркету. Але справні фандомати ще треба пошукати, бо нерідко вони можуть вийти з ладу. Причини банальні — або переповнений бак, або застрягла пляшка у приймальнику. Але чекати на ремонт доведеться довго. Іноді біля фандоматів можна помітити безхатька з дуже величезною торбою пляшок. Тобто, ймовірно, щоб здати свою єдину пляшку та отримати чек — вам доведеться добряче почекати.

В готелях баків для роздільного збору майже не зустрінеш, як і на вулицях міст.

В Німеччині в деяких регіонах є станції сортування, які приймають будівельні відходи, садові відходи, габаритну побутову техніку та багато іншого. Але за побутові, габаритні та будівельні відходи людині доведеться сплатити на станції 15 євро за 1 метр кубічний.

Більшу частину відходів в Німеччині спалюють, частину вивозять в країни південно-східної Азії та частину переробляють. 

На переробку переважно йде деякий одяг, скло, папір, метал, садові відходи, будівельні відходи, небезпечні відходи (батарейки, акумулятори, лаки, фарби, розчинники) і частина пластику.

На жаль, у містах Німеччини, особливо у великих, достатньо брудно на вулицях, хоча за межами міст сміття ніде не побачиш, лише дикі зайці та олені пасуться на полях.

Коментарі українців, які сортують в Німеччині:

Анастасія (Німеччина, м. Кіль)

Як працює система сортування?

“…Скляні пляшки, які в магазинах купуються під заставу, потім треба повертати самостійно в супермаркет, щоб виробник забрав їх на переробку, або залишати біля смітників, щоб це зробили інші люди, які таким чином заробляють. Паперові вироби приймаються без чеків, бо вони з бісфенолом. Біосміття, залишки з під їжі, квіти, волосся, німці викидають в коричневий контейнер, і потім це використовується як добриво. Ще з органіки добувають біогаз який теж можна використовувати в побуті. На жаль, багато німців вкидають туди чайні пакетики, і у мене серце щимить, бо це ж пластик 🙁 В чорний контейнер — все, що не підходить для усіх інших контейнерів, і не піддається переробці (просрочка, тряпки, засоби гігієни, відходи тваринок, бички, тощо). Окремо по місту є контейнери куди можно благодійно вкинути одяг в нормальному стані, окремо є контейнери для небезпечних відходів типу лампочок, батарейок. Побутову техніку, меблі, прилади, прийнято виносити спочатку на вулицю і залишати табличку “можна забрати що вам потрібно”. Зазвичай на вулицях під будинками часто можна знайти меблі, стару техніку, іграшки – такий собі рух реюзу.”

Чи є штрафи за невідповідне сортування і за що саме?

“Контейнери регулярно перевіряються: якщо правил сортування не дотримуються, баки не вивозять і попереджають про це жителів будинку. Більш того, контейнери можуть забрати в якості покарання або навіть застосувати санкції: порушникам підвищують плату або взагалі припиняють обслуговування будинку.”

Скільки платите за всі “сміттєві” послуги на місяць?

“Десь 25 євро на місяць в середньому, як пам’ятаю.”

---

Наталія (Німеччина, округ Хессен)

Як працює система сортування?

“Чотири типи контейнерів: пластик, папір, харчові відходи, все інше. Я намагалася мити все, бо наскільки я зрозуміла, то пакет з іншим ще окремо мають досортовувати. 

Також раніше в супермаркетах можна було здавати різні пляшки. Зараз залишили тільки жерстянки (пиво, напої) та пластик. Скло або зовсім не приймають, або дуже рідко і далеко їхати). Техніку, меблі раз на кілька тижнів можна виставляти перед будинками. Також в деяких магазинах є окремі бокси для батарейок, та різної упаковки”.

Наскільки складно було почати сортувати за кордоном?

Тут менше правил, але якось це напружує. Бо враження що не все сортується.

Які висновки сформувалися від порівняння української та іноземної системи поводження із відходами?

“Система УБС набагато краща. Я думаю нам не вистачає більш розвиненої культури сортування серед населення і заводів по переробці, а також більше роздільних контейнерів на вулицях.”

---

Ольга (Німеччина, м.Гютерсло)

Як працює система сортування?

“Люди складають пластик в жовті пакети, виставляють їх біля баків і у четвер забирає сміттєвоз. В сині контейнери, біля будинків складають макулатуру. Є чорний контейнер для того що залишається і в деяких місцях бачила коричневі контейнери для органіки, але таких мало. В основному органічні відходи люди кидають в чорні баки…. З небезпечними відходами класно, в кожному магазині по типу наших Простір, Єва, стоять контейнери для батарейок, ламп, акумуляторів. Колись в Берліні бачила окремий отвір для ліків, але в своєму місті не бачила…У великих супермаркетах стоять автомати для приймання алюмінієвих, скляних та пластикових пляшок. Потім видається чек, якій можна використати в цьому супермаркеті. Ціна пляшки 0,25 цента. Багато людей збирає, це реальні гроші, люди також ходять по вокзалах та зоглядають в сміттєві контейнери.”

Чи потрібно вам мити відходи?

“На жаль ні. Тому навіть і серед місцевих чую, що все іде на спалювання.”

Які практики варто застосувати в Україні? Україна може поділитися своїми практиками?

“В магазинах немає пластикових пакетів, взагалі, і люди вже звикли ходить зі своєї торбиною, або придбати в магазині. З багаторазовими чашками не бачила нікого, але і не заведено пити каву ходячі. Тут немає екологічної освіти!”

---