Депутати екокомітету зливають сміттєву реформу!

Вимагаємо врахувати в законі 2207-1-д важливі правки від громадськості, щоб зупинити сміттєві звалища і корупцію!

Наші ТОП-3 вимог:

1. Зупинити захоронення сміття на звалищах.
2. Використовувати систему Prozorro для конкурсів.
3. Зафіксувати високі і безпечні температури спалювання сміття на заводах.

Щоб стати повноправним членом ЄС Україна зобов’язана гармонізувати своє законодавство до рівня європейського. А саме — написати закони і зробити апроксимацію низки Євродиректив, щоб запустити реформи. Одна з надважливих реформ — сміттєва. 

Однак, деякі депутати (члени Екологічного Комітету ВРУ) разом з представниками Міністерства захисту Довкілля замість реформи намагаються нав’язати нам ще більшу корупцію і шкоду довкіллю в новому законі. І ось яким чином.

1. Звалища залишаються з нами на невизначений термін, закривати їх ніхто не буде.

Як вони це зробили? Свідомо невірно переклали текст Директиви 31 про полігони відходів, в якій вказано:

“Полігон — це місце видалення відходів…” (‘landfill’ means a waste disposal site for the deposit of the waste onto or into land).

Однак депутати схрестили пальці і подали правку з формулюванням:

“Полігон — місце захоронення відходів…” 

В Директиві № 31 відсутнє слово “захоронення” (buried), адже в Європі заборонено викидати відходи без сортування і оброблення на землю. Слово “disposal” (видалення/утилізація) — означає зберігання оброблених відходів, але аж ніяк не захоронення. Ловимо їх на гарячому! І вимагаємо застосування нашої правки:

“Полігон — це місце видалення відходів…”

Їх аргументи: в Україні війна і в нас немає через це грошей. Тож компроміс і “тимчасова” легалізація звалищ — виправданий крок.

Наша відповідь: гроші, які потрібні на організацію сортувальних станцій і збір органіки не такі вже і великі. Єдина причина супротиву — це те, що перевізники сміття не хочуть кидати свій прибутковий логістичний бізнес з рентабельністю під 500% і ускладнювати свої процеси.

Вони лише возять сміття, скидають його на землю і заробляють надприбутки на тому, що забруднюють довкілля. Цю практику треба заборонити негайно!

Ми впевнені, що на кошти від сміттєвих послуг відповідальні підприємці зможуть побудувати і компостувальні станції, і місця прийому старої техніки та будівельних відходів, і закупити ще більше вуличних контейнерів для сортування. А не продовжувати закопувати ці гроші у звалища.

Тарифи

Проста математика сміттєвої схеми: 

Вартість вивозу побутового сміття на місяць на 1 людину в Києві в середньому становить 36,11 грн. Якщо стягнути щомісячну плату за вивіз сміття з усіх киян (3 млн мешканців), то утвориться така сума — 108 330 000 грн на місяць (36,11* 3 млн).

Норма утворення сміття в середньому на 1 людину на день — 1 кг, тобто 30 кг на місяць. 3 млн киян утворюють 90 тисяч тонн сміття на місяць. 

Захоронення сміття на київському полігоні №5 в с. Підгірці коштує 205 грн за 1 тонну. 

Фактично перевізник платить звалищу 18 450 000 гривень. 

Відповідно прибуток сміттєвих перевізників Києва — 89 880 000 млн на місяць, або більше 1 млрд гривень на рік. 

За такий ринок і точиться боротьба.

2. Використання системи Prozorro.

Платформа Prozorro — єдиний спосіб вивести з тіні оборудки з непрозорими конкурсами і забезпечити громадський контроль за якісним виконанням послуг сміттєвими перевізниками. В тому випадку, коли ми можемо обирати перевізників, які обробляють відходи і надають можливості для якісного сортування.

Наша правка: Стаття 34, п.6  “Адміністратор місцевої системи управління комунальними відходами обирає у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», суб’єктів господарювання у сфері управління відходами для надання послуг зі збирання, перевезення, відновлення та видалення” 

Чому це спрацює? 

Тому що громадськість вже має успішний кейс з утилізацією батарейок через систему Prozorro. Розповідаємо коротко про нього. 

Під фірму депутата КМДА створили конкурс, який нібито збирався везти батарейки на пристойний переробний завод в Європу, а насправді мав на меті розпилити бюджетні кошти і вивезти їх на фіктивний завод, який не утилізує батарейки. Детально тут. 

Та вплив небайдужих людей виявився сильнішим і громадськість перемогла. І буде перемагати, якщо ми і надалі будемо використовувати саме цей WOW-інструмент.

Вони кажуть: Prozorro, начебто, не підходить для конкурсу на перевізника. Це брехня! Ми все з’ясували — в Prozorro можна і треба проводити тендери на обрання перевізників. Пруф: https://infobox.prozorro.org/articles

Чому вони не хочуть Prozorro?

Бо сміттєвий ринок в Україні традиційно тіньовий і корумпований, на нього ніколи не зайде відповідальний гравець, який не підтримує практику хабарництва.

3. Важливу правку про температуру спалювання сміття викинуто з закону.

А тепер найцікавіше — вони буквально викинули нашу температурну правку, яка вже була в законі 2207-1-д і пройшла перше читання!

Вони кажуть: ми додамо ці технічні параметри в підзаконні акти.

Ми відповідаємо: підзаконні акти майже ніколи не приймаються, навмисно затягуються і ніхто за це зволікання не несе відповідальності. А ще, підзаконні акти мають меншу юридичну силу, ніж закон.

Якщо нашу правку повернуть у закон, то громадськість отримає інструмент впливу на забруднювачів через інструмент ОВД (оцінка впливу на довкілля) і ніколи не дозволить побудувати в своїй громаді сумнівний сміттєспалювальний завод без фільтрів, або полігон, який не відповідає європейським вимогам.Однак, забруднювачам не вигідно надавати такі широкі права українським громадянам! 

Наша правка, яка має повернутися в закон:

1. Завод спалювання відходів проєктується, оснащується, споруджується та експлуатується таким чином, щоб температура газу, утворюваного в результаті спалювання відходів, піднімалася, після останнього впорскування повітря згоряння, у контрольований та однорідний спосіб та за найбільш несприятливих умов, до, щонайменше, 850°C на, щонайменше, 2 секунди (ці температурні умови зазначені в Директиві 75 про промислове забруднення).

2. Завод сумісного спалювання відходів проектується, оснащується, споруджується та експлуатується таким чином, щоб температура газу, утворюваного в результаті сумісного спалювання відходів, піднімалася у контрольований та однорідний спосіб та за найбільш несприятливих умов, до, щонайменше, 850°C на, щонайменше, 2 секунди (ці температурні умови зазначені в Директиві 75 про промислове забруднення).

3. У разі спалювання або сумісного спалювання небезпечних відходів із вмістом галогенізованих органічних речовин, виражених як хлор, що перевищує 1%, температура, необхідна для забезпечення відповідності частинам першій та другій цієї статті, складає щонайменше 1 100°C (ці температурні умови зазначені в Директиві 75 про промислове забруднення).

UPD: правку про температуру таки внесли до закону.

Вимагаємо здійснити якісну сміттєву реформу!

Тільки якісною сміттєвою реформою ми зможемо переконати Європейську спільноту в тому, що Україна гідна стати повноцінним членом ЄС і подолати корупцію.

Табличка з усіма правками за посиланням (зеленим кольором відмічено ті правки, що ми підтримуємо).