Куди дівається вторсировина зі станції?

Ми приймаємо близько 40 різних фракцій вторинної сировини, які можна умовно розділити на пластик, метал, папір і скло.

Хочемо пояснити, як ми шукаємо заготівельника і як продаємо зібрану на станції вторсировину.

Варто зазначити, що ми не співпрацюємо з переробними заводами напряму, а передаємо зібрану вторсировину великим заготівельникам.

На це є кілька причин:

По-перше, заводи зацікавлені отримувати об’єми від десятків тонн, а площа нашого складу така, що ми не можемо накопичити таку кількість вторсировини кожного виду. Особливо, якщо йдеться про пластики — вони об’ємні, але легкі. Один біг-бег із пляшками — це максимум 30 кг. А у нас, нагадуємо, 40 різних типів сировини. Місця для накопичення критично не вистачає.

По-друге, логістика. Заводи розташовані за межами Києва, часто в інших регіонах України. Аби їхні працівники приїжджали до нас, потрібні, знову ж таки, великі об’єми накопиченої вторсировини.

Отже, наш оптимальний формат продажу вторсировини — великим заготівельникам, які є посередниками на ринку заготівлі вторсировини. Найбільші гравці в Києві й області — Геліос, Вторма, ККПК (Київський картонно-паперовий комбінат), Утиліта (Екогрінгласс). Вони можуть накопичувати великі об’єми вторсировини на своїх складах, досортовувати їх, а потім уже продавати заводам, що безпосередньо переробляють.

Ринок вторсировини в Україні дуже нестабільний і мінливий, постійно потрібно шукати нових і перевіряти старих підрядників на доброчесність. Тому часом заготівельники, яким ми продаємо вторсировину, змінюються. Також має значення, чи веземо ми вторсировину самостійно, чи накопичуємо достатні об’єми, за якими захоче приїхати заготівельник. Через це два роки тому нам не вдалося налагодити співпрацю з заготівельником поліпропілену в Одесі.

А тепер парадокс: в Україні є близько 100 заводів із переробки вторинних ресурсів з упаковки. Але вони завантажені українською вторсировиною менше, ніж наполовину, тому закуповують чисту сортовану вторсировину за кордоном. Разом із цим у нас, за різними оцінками, від 35 до 40 тисяч звалищ і полігонів. Близько 6000 з них — легальні, інші — просто несанкціоновані гори сміття біля населених пунктів. І всі вони завалені горами цінних вторинних ресурсів, які ніхто не намагався відсортувати.

Наша основна мета — поєднати ці два світи: тих, хто утворює цінні відходи (населення і бізнес) та переробників. Це можливо, створивши інфраструктуру, що дозволить контролювати рух пластиків та іншої цінної вторсировини виключно на переробку. Така система зупинить несанкціонований і безглуздий рух відходів на звалища.

Нагадуємо повний перелік наших правил прийому.