Комплексні рішення для сфери розподілу відходів — компанія VEOLIA

Теплим осіннім днем ми вирушили на зустріч до компанії ДП «Фірма Альтфатер Київ», яка є дочірнім підприємством міжнародної компанії VEOLIA — в Європі ця компанія є одним з лідерів ринку управління відходами вже кілька десятків років поспіль. Багато хто з вас впізнав цей значок, тому що дуже часто його можна побачити на контейнерах для відходів в місті Києві.
img_1121
Дочірнє підприємство «Фірма Альтфатер Київ» працює в Україні з 1997 року і є першою на українському ринку світовою компанією, яка пропонує комплексні рішення для сфери розподілу відходів. Отже, йдемо дивитися офіс компанії, автопарк, а також задавати зручні та незручні питання директору. У кабінеті директора немає вільного місця на стінах — за довгі роки тут розмістилися численні грамоти, подяки від міста.
img_1114
Компанія багато уваги приділяє шкільним проектам — розповідає про сортування,переробку відходів учням підопічних шкіл в Солом’янському, Подільському та Шевченківському районах. Як каже Ростислав Ігорович, ефект від лекцій відчувають на собі як мінімум 5-6 чоловік: дитина прослухала — розповіла вдома батькам-бабусям-дідусям — і пішла далі правильна ланцюгова реакція щодо поширення цієї інформації. Крім того, діти беруть участь у конкурсі по збору макулатури, і найактивніших учнів компанія заохочує цінними подарунками — настільними іграми, канцтоварами, іноді подарунок отримує цілий клас (може бути навіть сучасний аудіоцентр!)
img_1113
Компанія взагалі досить соціально активна: залучає співробітників до прибирання парків, закликає вести здоровий спосіб життя — бігати, наприклад.
За 19 років діяльності компанії в Києві встановлено близько 9 тис. кубових євро контейнерів для відходів, 1 тисяча з яких — для роздільного збору. Вирішуємо відправитися поглянути на автомобілі, які кожен день допомагають утримувати місто в чистоті.
img_1124
Поки ми йдемо до стоянки, я задаю своє перше каверзне запитання — що, мовляв, деякі мешканці багатоповерхівок стали свідками, як контейнер для роздільного збору та звичайний для змішаного сміття машина забирає одночасно — такі дії сильно розчаровують киян — вони відчувають себе обдуреними і після побаченого перестають сортувати зовсім. Ростислав Ігорович пояснює це так. Водій, який обслуговує роздільний збір, у спеціально заплановані дні, робить об’їзд точок із сітчастими контейнерами і приймає рішення по ситуації — якщо в контейнері знаходиться змішане сміття, яке може зіпсувати вторсировину, яке вже лежить в машині, то він не вивантажує його, а дає сигнал оператору: за конкретною адресою стоїть контейнер, який необхідно розвантажити звичайною машиною. Іноді трапляються зворотні ситуації, коли люди з адміністративної будівлі викинули величезну кількість архівного паперу в звичайний контейнер і за ним приїжджає якраз машина, яка обслуговує роздільне збирання. До речі, її досить легко відрізнити від інших — вона синього кольору, на ній є спеціальна табличка і всередині вона має сітчасті перегородки.
img_1106
Я питаю Ростислава Ігоровича, а чому така велика різниця між кількістю контейнерів сіток (для роздільного збору) і звичайними контейнерами для сміття? По-перше, тому що роздільного збору на 60% менше, а по-друге, не всі компанії хочуть замовляти таку послугу — хоча вона завжди озвучується при укладенні договору.
До того ж, українським законодавством встановлені тарифи виключно на збір, вивезення та утилізацію змішаних ТПВ (близько 60 грн. за 1м3). Для окремо зібраних відходів тарифу в Україні на даний момент немає.
img_1131
А ми прямуємо далі — до автопарку компанії. Ростислав Ігорович з любов’ю відгукується про своїх робочих коників- кожен день з 9-ї вечора до 6 ранку вони починають об’їжджати контейнери (вдень через затори зробити це неможливо), щоб протягом наступного дня вони знову заповнилися. Звичайно, вивозити змішані відходи доводиться на звалище, а як інакше? Кожен киянин в місяць сплачує за вивезення та утилізацію сміття приблизно 15 грн, без урахування вартості сортування. Сортування сміття — це наш свідомий вибір — вибір відповідальної та інтелектуально розвиненої людини, яка розуміє, що це сміття ніхто крім нього самого НЕ відсортує. Або сортуешь, або сприяєш росту звалищ. При цьому, ми повинні розуміти, що сортування відходів в Україні здійснюється за рахунок коштів підприємств, які цим займаються.
img_1132
Практично весь автопарк регулярно оновлюється сучасною європейською технікою. Прямуючи за європейськими країнами, Україна також підвищує вимоги до екологічної безпеки автомобілів, наприклад сьогодні це ЄВРО 5. Вартість такого автомобіля наразі — близько 150 тис євро (!!!). А всього в автопарку компанії близько 60 машин!
img_1133
Автомобілі необхідно лагодити, змінювати запчастини — і це дороге задоволення. Тому у компанії є навіть власне СТО для ремонту такої техніки — тому що якісніше, економніше і швидше, ніж якщо користуватися послугами інших авторемонтних майстерень.
img_1129
Ростислав Ігорович пропонує оцінити новинку — сміттєвіз на газу. Взагалі він міг би бути заправлений звалищним газом (газ, видобутий на сміттєвому полігоні), але так як у нас нечисленний звалищний газ переганяють в електроенергію, то на заправках такого не знайти, але Ростислав Ігорович вірить, що і в нашій країні колись сміттєвози (та й взагалі весь міський транспорт) будуть заправлятися біогазом, як у Швеції.
img_1145
А тепер ми прямуємо в будиночок, де сидять диспетчери. Один з них відповідає за маршрутні листи для сміттєвозів, між іншим співробітник — випускник мех-мату (що вже говорить немало: вирахувати найекономічніший і оптимальний маршрут — інтелектуальна завдання!) Все сміттєвози обладнані GPS маячками і за їх пересуванням можна спостерігати в реальному часі на екрані монітора.
img_1150
Стіна із різнокольоровими намистинками вражає — тут всі 9 тис. сміттєвих контейнерів компанії, нанесені на карту. Питаю Ростислава Ігоровича, які нині ціни на макулатуру? Наприклад, на білий папір, який вважається найбільш дорогим, 7 гривень за кілограм! Але, щоб отримати таку ціну, папір треба ретельно розсортувати, тому що буває її безліч видів — і коли вони змішані абияк, то і коштують відповідно — не більше 3 гривень. Ручна праця дорога.
img_1126
Вражена побаченим, прощаюся з Ростиславом і роблю селфі на пам’ять. Сподіваюся, незабаром ще побачимося на лінії сортування!
0 ответы

Ответить

Хотите присоединиться к обсуждению?
Не стесняйтесь вносить свой вклад!

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *