, , ,

Студентський ЕКО ПАТРУЛЬ у Верховині.

В цьому році наша організація за підтримки Фундації Кока-Кола розпочала освітній проект у Карпатах.

Через свій проект ми хочемо наблизити мешканців невеличких карпатських міст до практики Zero Waste City. Щоб прийти до цілі «нуль відходів» ми вчимо дітей і дорослих правильно розділяти побутове сміття, компостувати харчові відходи, піклуватися про небезпечні і скорочувати залишок відходів через культуру сталого споживання.

Цікаво, як освіта може вплинути на результати сортування громадою? Наскільки скоротиться кількість відходів, які захоронюються? Саме відповіді на ці запитання ми і шукаємо.

Ми не випадково обрали Верховину для нашого освітнього експерименту. Справа в тому, що 2 роки тому активісти Верховини звернулася до нас за порадою – як розпочати роздільний збір в їх маленькому містечку. Спочатку ми розпочали нашу спільну роботу дистанційно, і через рік активісти змогли переконати місцеву владу у необхідності встановлення спеціальних майданчиків для сортування, у Верховині  відкрилася школа сортування сміття на базі комунгоспу, налагоджено регулярне вивезення вторсировини з баків зусиллями комунального підприємства, навіть приватний заготовельник ініціював вивезення роздільного збору з садиб на індивідуальній основі.

Начебто все складається добре, але все ще трапляється багато випадків стихійного викидання сміття у бердо(гірські схили над річкою), безліч фактів спалювання пластиків просто неба або у грубах, не всі домогосподарства відповідально сортують свої відходи і доносять до баків. В цілому, не вистачає просвітницької роботи з дітьми і дорослими.

Ми вирішили підтримати громаду і дворічні напрацювання активістів, щоб громадська ініціатива верховинців отримала імпульс до подальшого розвитку. Саме тому ми почали з перемовин і підписали Меморандум про співпрацю з головою Верховинського району паном Іваном Шкіндюком. У вересні провели першу імпровізовану толоку і були вражені тією кількістю пластику і побутового сміття, що люди викидають буквально під своїми домівками. Ми відвідали гірське звалище, яке не так давно було закрите і були схвильовані такими несподіваними неприємностями – невже у горах теж бувають звалища? Такі великі і такі вражаюче небезпечні.

У листопаді ми повернулися у Верховину разом зі студентами Острозької Академії та Київського Університету ім. Шевченка, які брали участь у нашому студентському проекті в 2017 році (проект #ЯСОРТУЮ project, також був підтриманий Фундацією Кока-Кола).

На цей раз студенти випробували свої сили у якості справжнього ЕКО десанта – патрулювали вулиці у пошуках еко порушень, спілкувалися з мешканцями, проводили уроки, присвячені сортуванню відходів у школах Верховини, сіл Ільці, Кріворівня і Красноілля. А ще – багато вчилися і досліджували красу Карпат.

10 студентів протягом 10 днів нашого карпатського ЕКО десанту прослухали лекції від менторів на теми:

«Тімбілдінг»

«Ораторське мистецтво»

«Емоційний інтелект»

«Проектний менеджемент»

«Еко платформа та неформальні еко організації»

«Синя економіка та екологія»

«Самореалізація. Як знайти своє покликання»

«Емоційне вигорання та як цьому запобігти»

Все це допомогло всім удосконалити свої навички у викладанні еко уроків у школах, які ми провели у всіх навчальних закладах.

Особливо цікавою була лекція «Небезпека спалювання сміття» від Яніни Лучейко (ГО «Зелене серце Карпат»), яка нещодавно організувала у Верховині цілий Форум, присвячений цій проблемі, на який було запрошено відомого лікара-токсиколога зі Львова Пані Зофію Кубрак.

На другий день перебування у Верховині всі студенти поділилися на пари і їх завданням було підготувати свій авторський проект уроку, присвяченому проблемі відходів. Всі впоралися бездоганно! Свобода в реалізації допомогла нашим студентам віднайти свій стиль викладання, привнести в урок цікавинки, які здивували дітей і привернули їх увагу до матеріалу.

Загалом ми провели 18 відкритих уроків з дітьми у чотирьох населенних пунктах Верховинського району (8 навчальних закладів).

Це були чудові 10 днів у мальовничій місцевості! Спільно з місцевими активістами ми змогли відчути красу Верховини і закохалися в неї, з’явилося відчуття спорідненості з природою, яку варто захищати і передати в досконалому вигляді нашим нащадкам.

Наші вечори проходили у рефлексіях, переглядах фільмів на еко тематику (особливо важливим був перегляд фільму Trashed). В один з вечорів нам провела свій авторський майстер-клас Яніна Лучейко — «Ялинкові прикраси з солоного тіста». Кожен залишив собі на пам’ять ялинкову прикрасу, яка виготовлена власноруч та ще й з біо матеріалів.

Нещодавно на станції сортування у Києві ми прикрашали такими іграшками нашу живу ялинку.

Хлопці з ГО «Гуцулики» допомагали нам працювати над проектами, провели лекцію «Бери і роби» про свою рекламну компанію «ЙО» та логотип Верховини. Організували для нас вражаючі екскурсії — на гору Тарночка і оглядову вежу, в «Дідову аптеку» в селі Бережниці.

За увесь час перебування у Верховині ми всі стали однією командою і важко було повертатися до навчання до своїх міст – у Острог і Київ. Але ми точно повернемося у Верховину знову навесні, коли розробимо навчальний матеріал, над яким зараз працюють ілюстратори і режисери – це новенькі постери, презентації уроків і навіть навчальні ролики, присвячені правилам сортування упаковки і переробці. Сподіваємося, дітям у школах і садочках сподобається наша робота і вони ніколи не будуть байдужими до проблеми засмічення карпатських гір і річок, будуть дбайливо піклуватися про чистоту навколишнього середовища і зможуть змінити культуру поводження з відходами у своїх родинах.

Далі буде.

,

Кейтерінгова компанія «Сіль та Перець» — 100% сортування відходів!

Більше року ми проводимо освітні лекції про сортування сміття та сталий вибір для працівників організацій. Кожний семінар – це нові враження, нові запитання, задоволення від того, що еко свідомих людей в Україні стає все більше і більше. Подробнее

Комплексні рішення для сфери розподілу відходів — компанія VEOLIA

Теплим осіннім днем ми вирушили на зустріч до компанії ДП «Фірма Альтфатер Київ», яка є дочірнім підприємством міжнародної компанії VEOLIA — в Європі ця компанія є одним з лідерів ринку управління відходами вже кілька десятків років поспіль. Багато хто з вас впізнав цей значок, тому що дуже часто його можна побачити на контейнерах для відходів в місті Києві.
img_1121
Дочірнє підприємство «Фірма Альтфатер Київ» працює в Україні з 1997 року і є першою на українському ринку світовою компанією, яка пропонує комплексні рішення для сфери розподілу відходів. Отже, йдемо дивитися офіс компанії, автопарк, а також задавати зручні та незручні питання директору. У кабінеті директора немає вільного місця на стінах — за довгі роки тут розмістилися численні грамоти, подяки від міста.
img_1114
Компанія багато уваги приділяє шкільним проектам — розповідає про сортування,переробку відходів учням підопічних шкіл в Солом’янському, Подільському та Шевченківському районах. Як каже Ростислав Ігорович, ефект від лекцій відчувають на собі як мінімум 5-6 чоловік: дитина прослухала — розповіла вдома батькам-бабусям-дідусям — і пішла далі правильна ланцюгова реакція щодо поширення цієї інформації. Крім того, діти беруть участь у конкурсі по збору макулатури, і найактивніших учнів компанія заохочує цінними подарунками — настільними іграми, канцтоварами, іноді подарунок отримує цілий клас (може бути навіть сучасний аудіоцентр!)
img_1113
Компанія взагалі досить соціально активна: залучає співробітників до прибирання парків, закликає вести здоровий спосіб життя — бігати, наприклад.
За 19 років діяльності компанії в Києві встановлено близько 9 тис. кубових євро контейнерів для відходів, 1 тисяча з яких — для роздільного збору. Вирішуємо відправитися поглянути на автомобілі, які кожен день допомагають утримувати місто в чистоті.
img_1124
Поки ми йдемо до стоянки, я задаю своє перше каверзне запитання — що, мовляв, деякі мешканці багатоповерхівок стали свідками, як контейнер для роздільного збору та звичайний для змішаного сміття машина забирає одночасно — такі дії сильно розчаровують киян — вони відчувають себе обдуреними і після побаченого перестають сортувати зовсім. Ростислав Ігорович пояснює це так. Водій, який обслуговує роздільний збір, у спеціально заплановані дні, робить об’їзд точок із сітчастими контейнерами і приймає рішення по ситуації — якщо в контейнері знаходиться змішане сміття, яке може зіпсувати вторсировину, яке вже лежить в машині, то він не вивантажує його, а дає сигнал оператору: за конкретною адресою стоїть контейнер, який необхідно розвантажити звичайною машиною. Іноді трапляються зворотні ситуації, коли люди з адміністративної будівлі викинули величезну кількість архівного паперу в звичайний контейнер і за ним приїжджає якраз машина, яка обслуговує роздільне збирання. До речі, її досить легко відрізнити від інших — вона синього кольору, на ній є спеціальна табличка і всередині вона має сітчасті перегородки.
img_1106
Я питаю Ростислава Ігоровича, а чому така велика різниця між кількістю контейнерів сіток (для роздільного збору) і звичайними контейнерами для сміття? По-перше, тому що роздільного збору на 60% менше, а по-друге, не всі компанії хочуть замовляти таку послугу — хоча вона завжди озвучується при укладенні договору.
До того ж, українським законодавством встановлені тарифи виключно на збір, вивезення та утилізацію змішаних ТПВ (близько 60 грн. за 1м3). Для окремо зібраних відходів тарифу в Україні на даний момент немає.
img_1131
А ми прямуємо далі — до автопарку компанії. Ростислав Ігорович з любов’ю відгукується про своїх робочих коників- кожен день з 9-ї вечора до 6 ранку вони починають об’їжджати контейнери (вдень через затори зробити це неможливо), щоб протягом наступного дня вони знову заповнилися. Звичайно, вивозити змішані відходи доводиться на звалище, а як інакше? Кожен киянин в місяць сплачує за вивезення та утилізацію сміття приблизно 15 грн, без урахування вартості сортування. Сортування сміття — це наш свідомий вибір — вибір відповідальної та інтелектуально розвиненої людини, яка розуміє, що це сміття ніхто крім нього самого НЕ відсортує. Або сортуешь, або сприяєш росту звалищ. При цьому, ми повинні розуміти, що сортування відходів в Україні здійснюється за рахунок коштів підприємств, які цим займаються.
img_1132
Практично весь автопарк регулярно оновлюється сучасною європейською технікою. Прямуючи за європейськими країнами, Україна також підвищує вимоги до екологічної безпеки автомобілів, наприклад сьогодні це ЄВРО 5. Вартість такого автомобіля наразі — близько 150 тис євро (!!!). А всього в автопарку компанії близько 60 машин!
img_1133
Автомобілі необхідно лагодити, змінювати запчастини — і це дороге задоволення. Тому у компанії є навіть власне СТО для ремонту такої техніки — тому що якісніше, економніше і швидше, ніж якщо користуватися послугами інших авторемонтних майстерень.
img_1129
Ростислав Ігорович пропонує оцінити новинку — сміттєвіз на газу. Взагалі він міг би бути заправлений звалищним газом (газ, видобутий на сміттєвому полігоні), але так як у нас нечисленний звалищний газ переганяють в електроенергію, то на заправках такого не знайти, але Ростислав Ігорович вірить, що і в нашій країні колись сміттєвози (та й взагалі весь міський транспорт) будуть заправлятися біогазом, як у Швеції.
img_1145
А тепер ми прямуємо в будиночок, де сидять диспетчери. Один з них відповідає за маршрутні листи для сміттєвозів, між іншим співробітник — випускник мех-мату (що вже говорить немало: вирахувати найекономічніший і оптимальний маршрут — інтелектуальна завдання!) Все сміттєвози обладнані GPS маячками і за їх пересуванням можна спостерігати в реальному часі на екрані монітора.
img_1150
Стіна із різнокольоровими намистинками вражає — тут всі 9 тис. сміттєвих контейнерів компанії, нанесені на карту. Питаю Ростислава Ігоровича, які нині ціни на макулатуру? Наприклад, на білий папір, який вважається найбільш дорогим, 7 гривень за кілограм! Але, щоб отримати таку ціну, папір треба ретельно розсортувати, тому що буває її безліч видів — і коли вони змішані абияк, то і коштують відповідно — не більше 3 гривень. Ручна праця дорога.
img_1126
Вражена побаченим, прощаюся з Ростиславом і роблю селфі на пам’ять. Сподіваюся, незабаром ще побачимося на лінії сортування!
, ,

Чому потрібно стискати ПЕТ пляшки.

Люди рідко привертають увагу до цього питання — у якому вигляді кидати використану упаковку у контейнер для роздільного збору. На жаль, ні всі розуміють наскільки це важливо. Чому — спробуємо пояснити. Подробнее

, ,

Чому білу ПЕТ пляшку не переробляють?

Мабуть багато хто помічав, що ПЕТ пляшку білого кольору неможливо здати в пункт прийому вторсировини. Звичайну прозору ПЕТ пляшку приймають, а непрозору — ні!

Ми вирішили дізнатися чому? Подробнее

МПП Рада — сортування і Рісайклінг!

Ми дуже давно хотіли потрапити на це підприємство, і ось нарешті ми домовляємося про зустріч, їдемо знайомитися із діяльністю МПП Рада, яке розташоване в передмісті Києва, м Буча.

Подробнее